Початок роботи Морської адміністрації України

22 серпня 2018 року Урядом України прийнято рішення про початок роботи Державної служби морського та річкового транспорту України (Морська адміністрація). Очільником нового органу став Дмитро Петренко, який раніше був заступником голови Державної служби України з безпеки на транспорті. Ми поспілкувались з паном Дмитром про функції новоствореної Морської адміністрації.

Якими були передумови виділення Державної служби морського та річкового транспорту України в окрему структуру?

У нашій галузі довгий час не було єдиного органу, який би відповідав за усі напрями морської галузі, не тільки за безпеку, але й інші сфери. Реформи, які відповідають принципам, закладених Революцією Гідності, передбачають, що діяльність нашої галузі повинна стати прозорою і відповідати міжнародним стандартам. Для реалізації потрібне нове бачення та ширші функції, яких не було у попередніх організацій, таких як, Укрморрічінспекція, Укртрансбезпека та інших.

Представники міжнародних морських організацій, під час відвідання України також неодноразово наголошували на необхідності створення єдиного органу. Уряд дослухався до цих порад і у 2017 р. було ухвалено рішення про створення Державної служби морського та річкового транспорту України, а простіше – Морської адміністрації України.

Нова структура має більше повноважень і обов’язків. Вона впроваджуватиме стратегію Міністерства інфраструктури України щодо морської і річкової галузі, а саме: спрощення процедур, відкриття доступу до усіх реєстрів та інформації, впровадження галузевих рішень, роботу над проектами змін до нормативно-правових актів.

Служба офіційно розпочала роботу 22 серпня. Процес запуску був досить важким, йому передували кадрові призначення, штатний розпис, пошук приміщення тощо. Наразі в Морській адміністрації працює 104 особи, сформовано 5 територіальних підрозділів: Чорноморо-Азовське (Херсон, покриватиме басейни Херсонської, Запорізької та Донецької областей), Чорноморське (Одеса, покриватиме Одеську та Миколаївську області), Верхньодніпровське (Київ, покриватиме області, що межують з Київщиною), Нижнєдніпровське (Дніпро, покриватиме більшу судоходну частину р. Дніпро) та Подільсько-Карпатське.

Чим Морська адміністрація відрізнятиметься від попередніх структур?

Вона має більше повноважень. Наприклад, не тільки функцію контролю безпеки, але й регуляторну. Ми залучатимемо до співпраці в Україну визнані світові організації. У нашій прерогативі – стимулювання розвитку українського суднобудування. З адміністративних напрямків діяльності варто виділити спрощення процедури реєстрації, отримання дозвільних документів. Все має бути переведено у просту і доступну електронну форму.

Також відповідатимемо за ринок перевезення небезпечних вантажів. В українських портах будуть постійно присутні наші представники, що здійснюватимуть державний нагляд та контроль щодо дотримання міжнародних кодексів та зобов’язань України, та розвиватимуть систему цифрового порту. Вона працюватиме на користь нашої галузі. Подібні системи працюють у країнах Європи і Персидської Затоки – вони відчули значне зменшення часу, потрібного на обробку суден. Вона працюватиме і на наших внутрішніх водних шляхах.

Детальна інформація про систему цифрового порту буде розмішена на нашому порталі в інтернеті.

Процес оформлення суднових документів також у Вашому полі діяльності?

Так, і документів на управління плавзасобами також. Ми плануємо відкрити 5 сервісних центрів у різних регіонах України. Вони будуть працювати за принципом єдиного вікна і з єдиною інформаційною системою. Користувачі отримуватимуть усі послуги в одному місці, не потрібно буде їздити в різні інстанції. Деякі функції будуть доступні в Інтернеті.

Фактично усі державні структури, що працюють у галузі будуть підпорядковуватись Морській адміністрації. І, відповідно, залучені до нашої єдиної інформаційної бази.

Минулого року в багатьох регіонах України працювали кваліфікаційні комісії з дипломування. У 2018 р. лишилось лише дві комісії: у Миколаєві та Одесі, в травні запрацювала третя – в Києві. Надалі вони працюватимуть в сервісних центрах?

Вони працюватимуть у сервісних центрах і наших регіональних підрозділах. Деякий час працюватиме і стара і нова система одночасно. Потім комісія працюватиме при кожному територіальному підрозділі. Для цього ми зараз наймаємо штат, готуємо фахівців.

До комісій, які працювали у часи Укртрансбепеки було багато запитань. Це сталося у зв’язку зі злиттям Укртрансінспекції та Укрморрічінспекції. Вийшло, що в деяких комісіях працювали нефахові працівники, які могли проводити іспити з помилками.

Але з 22 серпня дві комісії, Миколаївська та Одеська, вже не мають юридичної сили виконувати свої обов’язки. Оскільки нова Морська адміністрація не є правонаступником Укртрансбезпеки, усі, хто нещодавно подавали документи у ці комісії, повинні перенаправити їх до Морської адміністрації.

Ми розуміємо, що комісії, які працювали при ДСБТ, отримали справедливу критику. Тому зараз наше завдання – створити фахові, профільні комісії. Видача кожного посвідчення – відповідальне завдання, адже від цього залежить безпека усіх учасників руху на воді.

Інше питання – приватні школи, які навчають судноводіїв. Будемо відверті: є школи, які дійсно навчають, але є й такі, які просто торгують посвідченнями. Наша структура підтримуватиме перших, але миритись з другими не збирається. Ми разом з правоохоронними органами та Міністерством інфраструктури України проводитимемо перевірки і робитимемо все, щоб припинити діяльність так званих шкіл, які займаються лише продажем пластику у вигляді посвідчень.

В Україні працює досить велика кількість шкіл, офіційно сертифікованих міжнародними системами IYT, ISSA тощо. Їхня діяльність офіційна, а посвідчення судноводіїв, які вони видають визнані у багатьох країнах, проте не в Україні…

Дійсно, зараз ці посвідчення не мають юридичної сили на території України. Для того, щоб посвідчення, скажімо, IYT були легітимними в Україні, потрібно, щоб ця організація уклала з відповідним українським міністерством угоду.

Але вже скоро ми почнемо видавати посвідчення судноводія нового зразка: пластикові картки, які визнаватимуться за кордоном усіма країнами, що підписали резолюцію № 40 Робочої групи по внутрішньому водному транспорту Європейської Економічної Комісії Організації Об’єднаних Націй «Міжнародне посвідчення на право керування прогулянковим судном». Тому усі ці школи матимуть змогу пройти сертифікацію в нашій службі, після чого вони зможуть видавати українські посвідчення нового зразка.

Потрібно розуміти, що усе має працювати в межах чинного законодавства. Питання безпеки, в тому числі при видачі посвідчень, це дуже серйозно, ігнорувати їх неприпустимо.

Під час нашої минулої розмови ми говорили про Конвенцію Maritime Labour Convention 2006 (MLC 2006), що регулює працю в морському судноплавстві…

Стосовно цього питання в мене є хороші новини. Конвенція вже знаходиться в Адміністрації Президента України. Ми чекаємо, коли закінчиться її розгляд і Президент України внесе документ про її ратифікацію до Верховної Ради України.

Це дійсно буде поштовх до розвитку нашої галузі. Конвенція запровадить всесвітньо прийняті вимоги, які забезпечать наших моряків необхідним захистом на законодавчому рівні. Всі країни, з якими ми співпрацюємо в Чорноморському, Середземному регіонах ратифікували цю конвенцію і у них є важелі для допомоги своїм морякам.

Сьогодні вранці мені телефонували із морської пошуково-рятувальної служби і надали інформацію про те, що зараз на траверзі Великого фонтану в Одесі знаходиться судно з моряками з різних країн на борту, яке було покинуте компанією судновласником. У них вже закінчилося пальне, не працює дизель-генератор. Ми зараз шукаємо можливість щоб відбуксирувати це судно до порту. Але максимум, на який ми здатні сьогодні – це звернутись до консульської служби країн цих громадян. Щоб допомогти цим кинутим напризволяще роботодавцем морякам – ми не можемо, оскільки ми не є стороною конвенції MLC 2006. Навіть затримати судно не можемо. Ось яка юридична прогалина.

Прийняття цієї конвенції – вкрай важливе питання.

Чи будуть змінені розпорядчі документи щодо вимог ліцензування НТЗ з підготовки судноводіїв малих суден? Сьогодні вимоги до цих НТЗ такі самі, як і до НТЗ з підготовки професійних моряків.

Я на 100% згоден з вами, що для розвитку наших внутрішніх водних шляхів потрібно реформувати систему навчання судноводіїв прогулянкових і рекреаційних суден. Для того, щоб наші громадяни, які бажають просто відпочивати та проводити час на воді, не займаючись комерційною діяльністю, могли легко отримати таке право. Це створить поштовх розвитку рекреаційного судноплавства. Для цього також треба оптимізувати деякі нормативно-правові акти.

З іншого боку, не треба забувати, що межа між доступністю рекреаційного плавання на малих суднах і безпекою повинна залишатись у балансі.

Ми плануємо переробити документ, який регулює діяльність підприємств, що займаються навчанням судноводіїв малих суден. В нас вже готова чорнова версія нового нормативного акту. Він готовий приблизно на 95%, у ДСБТ не було достатньо фахівців для його підготовки, але в Морській адміністрації такі кадри є. Окрім того, ми плануємо залучити до обговорення проекту профільні громадські організації, та використати досвід описаний у сороковій резолюції (Резолюція № 40 Робочої групи з внутрішнього водного транспорту Європейської Економічної Комісії Організації Об’єднаних Націй «Міжнародне посвідчення на право керування прогулянковим судном» – прим. ред.). Після цього ми зможемо прозоро перевіряти навчальні заклади і, таким чином, ліквідувати ті з них, які лише робили вигляд, що займаються навчанням, а насправді просто продавали посвідчення.

У сфері підготовки професійних моряків теж є проблеми з навчальними закладами?

Так. На жаль, через подібні корумповані схеми, ми вже втратили частину світового ринку, на якому були працевлаштовані наші моряки рангу матросів, мотористів, допоміжного персоналу. Тому що вони отримували навчання за такою ж схемою: купували дипломи, за допомогою посередників отримували решту необхідних документів, в тому числі, ті, що підтверджують «сірий» стаж, потім платити хабар корумпованим крюїнговим компаніям і працевлаштовувались на судна, не маючи жодного досвіду роботи. У зв’язку з цим закордоном складається враження, що наші моряки не кваліфіковані. З цим потрібно жорстко боротися, доки ми не втратили весь наш міжнародний потенціал, нашу нішу на світовому ринку. Українські моряки щороку привозять додому більше 3 млрд. доларів США валютних надходжень, цю суму навіть промоніторити повністю складно. Так, не всі з них платять податки, але це вже інше питання. Це розвиток української економіки та нашої держави. Якщо ми втратимо цей ресурс, то нічим не зможемо його компенсувати.

Морська адміністрація готова співпрацювати з усіма організаціями, які дійсно зацікавлені у розвитку судноплавства в Україні і підготовки кадрів для міжнародного ринку. Ми знайдемо мову з тими організаціями, які не бояться змін і готові оптимізувати свою роботу.

Вірю, що український моряк буде лідером з фахової підготовки на світовому ринку праці.

Україна – морська держава, яка має потужний національний потенціал.

За матеріалами журналу «Шкіпер»